vk.com facebook.com twitter
Ваше Право логотип

Весь спектр юридичних
та бухгалтерських послуг

Задати питання
Задайте питання
Головна
Юридичні послуги
Бухгалтерські послуги
Новини
Контакти

Актуальні новини

09.01.2016 Про донорство крові та її компонентів» - день давання крові.

Запитання: Чи є зміни перша (з 00.00 до 8.00) і третя (з 16.00 до 24.00) днями давання крові і чи має працівник, який здавав у цей день кров, ставати до роботи в ці зміни?
Чи потрібно писати заяву на додатковий вихідний день? Чи надається додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, якщо давання крові відбулося у вихідні, святкові та неробочі дні?
Якщо працівник здавав кров у свій вихідний день, чи оплачується йому цей день?
Як бути, якщо давання крові відбулося під час відпустки?

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів», у день давання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донорові надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. На бажання працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час упродовж року після дня давання крові чи її компонентів. Якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації в день давання крові донор був залучений до роботи, йому на бажання надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. У такому разі працівникові роботодавець надає два дні відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку, котрі можна також приєднати до щорічної відпустки. Якщо такого погодження з роботодавцем не було і працівник не писав заяви про звільнення його в день давання крові від роботи, йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Якщо працівник, наприклад здає кров о 10 годині ранку, а його зміна розпочинається щ 8 годині ранку цього дня він має бути звільнений від роботи в цю зміну. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну). Тобто під «додатковим днем відпочинку» мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його тривалості, в наведеному листі випадку – зміна тривалістю 12 год. Якщо працівник здав кров о 10 годині ранку, а його зміна розпочинається о 20 годині вечора цього дня, він має бути звільнений від роботи в цю зміну із збереженням середнього заробітку. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) із збереженням за ним середнього заробітку за зміну. У разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку (в наведеному випадку – зміна тривалістю 12 годин) або на його бажання цей день можна приєднати до щорічної відпустки чи використати в інший час упродовж року після дня давання крові. У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Отже, якщо працівник здав кров у період щорічної відпустки, її тривалість продовжується на два дні. День давання крові оплачується відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Виплата середнього заробітку провадиться за рахунок коштів роботодавця, де працює донор. Ці кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність. Підставою для надання таких пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та її компонентів.

Ваше Право.

05.01.2016 Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Запитання: Чи має право на пільгову пенсію за Списком № 2, за постановою Кабміну від 16.01.2003 р . № 36 лікар - інфекціоніст з обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД та призначення АРТ (антиретровірусної терапії) Центру з профілактики та боротьби зі СНІДом?

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті
повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 и № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Оскільки посади працівників центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, і кабінетів «Довіра» не передбачені розділом ХХІV «Охорона здоров’я та соціальна допомога» списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 правом на пенсію за віком на пільгових умовах вони не користуються. На працівників таких центрів позиція 33-1б «працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки» зазначеного розділу Списку не поширюється.Водночас відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. До таких закладів належать центри з боротьби зі СНІДом та спеціалізовані відділення лікарень.

Що до пенсії почесним донорам України.

Запитання: Чи мають право донори на встановлення надбавки до пенсії? Які потрібно мати документи?

Статтею 13 Закону України «про донорство крові та її компонентів» передбачено, що до пенсії почесним донорам України встановлюється надбавка в розмірі 10 % затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. З січня 20014 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу, затверджений Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» становить 1176 грн. і тому відповідно розмір надбавки дорівнює 117, 60 грн. За статтею 12 цього Закону донори, які безоплатно здали кров у розмірі 40 одноразових максимально допустимих доз або плазму крові в розмірі 60 одноразових максимально допустимих доз незалежно від часу їхньої здачі набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України». Посвідчення є підставою для надання пільг. Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Почесний донор України» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1999 р. № 796, за яким клопотання про видачу посвідчення і нагрудного знака «Почесний донор України» із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, року народження та адреси донора порушують спеціалізовані установи і заклади переливання крові за місцем набуття донором статусу Почесного донора України перед МОЗ АРК та управліннями охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення про видачу посвідчення і нагрудного знака «Почесний донор України» ухвалює МОЗ АРК та управління охорони здоров’я обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням з МОЗ України. Вручення посвідчення і нагрудного знака «Почесний донор України» проводиться міністром охорони здоров’я АРК, начальниками управлінь охорони здоров’я обласних , Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Посвідчення і нагрудний знак вручають особисто Почесному донору, а в разі неможливості – довіреній особі. Додатково слід зазначити, що за п. 2 постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 240/95-ВР «Про введення в дію Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (зі змінами) пільги передбачені Законом України «Про донорство крові та її компонентів» для осіб які мають статус Почесного донора України, поширюються на громадян України, нагороджених нагрудним знаком «Почесний донор СРСР» Особи, нагороджені знаком «Почесний донор Товариства Червоного Хреста УРСР» права на встановлення надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» не мають.

Надбавки водіям автомобілів швидкої медичної допомоги.

Запитання: За якими нормативно-правовими актами має нараховуватися зарплата та надбавки водіям автомобілів швидкої медичної допомоги?

Умови та розміри оплати праці водіїв швидкої медичної допомоги визначаються відповідно до наказу Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (далі - Умови). Відповідно до п. 2.4. Умов водіям санітарних автомобілів місячні тарифні ставки підвищуються на 20 %. Перелік автомобілів, віднесених до санітарних, затверджено наказом МОЗ України від 02.10.2000 р. № 232 «Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров’я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних». Згідно з цим переліком до спеціальних санітарних транспортних засобів належать: швидка медична допомога; невідкладна медична допомога; реанімаційний; оперативний медицини катастроф; оперативно-рятувальний надзвичайних ситуацій;спеціальні перевезення (трупів, анатомічних матеріалів, інші). До спеціалізованих санітарних транспортних засобів належать: медична служба; пересувні пункти забору та переливання крові; рентгенологічні; асенізаційні та дезінфекційні; пересувні медичні лабораторії; аварійно-технічні служби. Якщо у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) автомобіля його тип визначений як «санітарний», то водій цього автомобіля має право на підвищення місячної тарифної ставки на 20 %. Згідно з пп. 3.2.2. п. 3.2. Умов працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, провадиться доплата в розмірі 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну відпрацьовану в нічний час годину. Ця доплата встановлюється до посадового окладу з урахуванням підвищення (п. 3.5. Умов).

Оплата праці лікаря-терапевта що працює в протитуберкульозному закладі.

Запитання: Як має оплачуватися праця лікаря-терапевта, який працює в протитуберкульозному закладі охорони здоров’я? На які доплати до зарплати він має право?

Положення постанови КМУ від 16.02.2011 р. № 123 «про деякі заходи щодо підвищення престижності праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз» поширюються на лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою, допущених до медичної діяльності, спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорон и здоров’я, які діагностують туберкульоз і надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на заразну та активну форму туберкульозу. Перелік спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз і працівники яких мають право на підвищення посадових окладів у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.07.2009 р. № 514. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2010 р. № 684 (із змінами від 23.12.2011 р. № 950) затверджено Стандарт інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз. Ураховуючи, що головним розробником цих наказів є Міністерство охорони здоров’я України, рекомендуємо з питань віднесення структурних підрозділів протитуберкульозних закладів до певного ступеня ризику інфікування та захворювання на туберкульоз, а також працівники яких мають право на підвищення посадових окладів у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи, звертатися безпосередньо до МОЗ України. Водночас відповідно до п. 4.1 додатка 3 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519, усі працівники (незалежно від найменування посад) протитуберкульозних диспансерів мають право на підвищення посадових окладів (ставок) на 30 % у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Щодо оплати праці інспекторів відділу кадрів.

Запитання: Як оплачується праця старшого інспектора відділу кадрів зі стажем роботи на цій посаді – вісім років, вищою освітою (економіст) та інспектора відділу кадрів зі стажем роботи – вісім років, вищою освітою (економіст)обласної клінічної лікарні?

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення затверджені наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (далі - Умови). Відповідно до п. 1.5. Умов розміри посадових окладів працівників визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (далі - ЄТС), які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії. Кваліфікаційна категорія працівникові встановлюється в межах кваліфікаційних вимог кваліфікаційної характеристики на обіймань посаду. Кваліфікаційною характеристикою «інспектор з кадрів», як міститься у випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців») Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, для цієї професії передбачено дві кваліфікаційні категорії – «старший інспектор з кадрів» та «інспектор з кадрів». Розмір посадового окладу працівника визначається за тією посадою, яку він обіймає згідно зі штатним розписом. Пунктом 2.2.21 Умов затверджено схему тарифних розрядів посад професіоналів, фахівців та технічних службовців. За цією схемою інспекторові з кадрів посадовий оклад установлюється за 6 тарифним розрядом, а старшому інспектору з кадрів – за 7 тарифним розрядом ЄТС.

Зарахування до пільгового стажу

Запитання: Чи має право на пільгову пенсію за списком № 2, за постановою Кабміну від 16.01.2003 р. № 36 лікар-інфекціонист з обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД та призначення АРТ (антиретровірусної терапії) Центру профілактики та боротьби зі СНІДом?

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Оскільки посади працівників центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, і кабінетів «Довіра» не передбачені розділом ХХІV «Охорона здоровя та соціальна допомога» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, правом на пенсію за віком на пільгових умовах вони не користуються. На працівників таких центрів позиція 33-1б «працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки» зазначеного розділу Списку не поширюється. Водночас відповідно до ст.. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. До таких закладів належать центри з боротьби зі СНІДом та спеціалізовані відділення лікарень.

Надбавка за тривалість безперервної роботи.

Запитання: Лікарю 53 роки, має 36 років загального стажу, з них 31 — медичного. До 1 грудня 2007р. працював лікарем-стоматологом дільнич¬ної лікарні, а з цієї дати був призначений голов¬ним лікарем амбулаторії загальної практики — сімейної медицини і на 0,5 ставки лікарем-стоматологом лікарні (працював у селі). З 1 січня 2014 р. у зв'язку з реформуванням галузі, створенням центру медико-санітарної допомоги його як стоматолога перевели в стоматологічне відділення ЦРЛ. Робоче місце залишилося тим самим, та сама дільниця, ті самі умови праці. Чи зберігаються за цим лікарем пільги, встановлені для сільських медпрацівників, уразі його виходу на пенсію?

Надбавка за тривалість безперервної робо¬ти лікарям установлюється в порядку, затвердженому п. 4.1.1 наказу Мінпраці і МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці пра¬цівників закладів охорони здоров'я та установ соціально¬го захисту населення» (із змінами). Зокрема, лікарям, незалежно від найменування посад, діль¬ничним сестрам медичним, зубним лікарям, сестрам медич¬ним загальної практики — сімейної медицини дільничних ліка¬рень, амбулаторій, у тому числі лінійних на залізничному транспорті та тих, що увійшли до складу центрів первинної ме¬дико-санітарної допомоги або до центральних районних, районних та міських лікарень, розташованих у сільській місце¬вості, амбулаторій сімейної медицини надбавка за тривалість безперервної роботи встановлюється згідно з пп. 1 п. 4.1.1 у розмірі до 40% залежно від стажу безперервної роботи. У разі переведення названих працівників з амбула¬торії до закладу охорони здоров'я вторинного рівня надання медичної допомоги такі працівники втрача¬ють право на встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи. Пунктом «н» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначено, що лікарі дільничних ліка¬рень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти. лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок полі¬клінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медичні сес¬три амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики — сімейної медици¬ни, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини. медичні працівники бригад екстреної (швидкої) ме¬дичної допомоги центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні працівники бригад екстре-ної (швидкої) медичної допомоги станцій екстреної (швид¬кої) медичної допомоги, медичні працівники оперативно -екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ме¬дичні працівники відділень екстреної (невідкладної) ме¬дичної допомоги за безперервну роботу на названих поса¬дах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану що¬річну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку в межах чинних норм. Верховна Рада України 8 лютого 2007 р. ухвалила За¬кон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я» щодо надання пільг ме¬дичним працівникам, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у цих населених пунктах у квартирах та у власних будинках, у тому числі пенсіонерам з їхнього числа. Ці гарантії надаються в Порядку, затвердженому наказом Міністерства праці і соціального захисту, Міністерства осві¬ти, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства культури України від 13.09.2006 р. № 341/651/619/769 «Про затвер¬дження Порядку забезпечення працівників бюджетних уста¬нов (закладів) безплатним користуванням житлом з опален-ням і освітленням відповідно до пункту «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здо¬ров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту» (зареєстровано в Мін'юсті України 10.11.2006 р. за № 1193/13067, із змінами). Чинність Порядку поширюється на педагогічних, медич¬них, фармацевтичних працівників та працівників культури установ (закладів) державної та комунальної форм власності незалежно від відомчого підпорядкування, на пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними, медичними та фарма¬цевтичними працівниками в сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах. Бюджетні заклади ведуть персоніфікований облік пра¬цюючих медичних працівників, у тому числі й працюючих пенсіонерів, які мають право на названі пільги, та щоміся¬ця надають інформацію про них головним розпорядни¬кам коштів місцевих бюджетів (органи соціального захис¬ту населення), надають відповідні довідки цим працівни¬кам для оформлення названих пільг. Право пенсіонерів на гарантії підтверджується довід¬кою, виданою відділом освіти, відділом охорони здоров'я, відділом культури (культури і туризму) райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), в якому во¬ни працювали, сільською або селищною радою (в разі лік¬відації закладу тощо) за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці (п. 3.13). Тобто, якщо медичний працівник і проживає в сільській місцевості, і місце його роботи (місце реєстрації закладу) знаходиться в сільській місцевості, то право на названі ко-мунальні пільги він має і буде мати в разі виходу на пенсію.

Регулювання питань в сфері праці

Про скорочення чисельності або штату працівників.

Запитання. На підприємстві відбувається скорочення, працівникові про¬понують написати заяву про звільнення за власним бажанням. Чи буде це звільненням у зв'язку зі скороченням?

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачено розірвання тру¬дового договору власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і пра¬ці, в тому числі ліквідації, реорганіза¬ції, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, орга-нізації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до п. 19 постанови Пле¬нуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику роз¬гляду судами трудових спорів», роз¬глядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що ре¬гулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації ви¬робництва і праці і того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник (уповноважений ним орган) не мав можливості пере¬вести працівника за його згоди на ін¬шу роботу на тому самому підприєм¬стві, в установі, організації, чи не ко¬ристувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. Тобто в разі звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП має бути дотрима¬но певного порядку вивільнення. Відповідно до ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не піз¬ніше ніж за два місяці (надають для ознайомлення відповідний наказ). І саме з цього часу починається від¬рахування двомісячного періоду. Звільнення з таких підстав допус¬кається, якщо неможливо перевести працівника, за його згоди, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП). Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в ор¬ганізації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган про¬понує працівникові іншу роботу (тоб¬то всі вакантні посади, що є в штат¬ному розписі, на обіймання яких мо¬же претендувати такий працівник) на тому самому підприємстві, в установі, організації; інформує державну службу зайнятості про наступне ви¬вільнення працівників із зазначенням їхніх професій, спеціальностей, ква¬ліфікації та розміру оплати праці. У разі відсутності роботи за відпо¬відною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в устано¬ві, організації працівник підлягає звільненню за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Також згідно зі ст. 43 КЗпП на звіль¬нення працівників, зокрема, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, слід також отримати згоду відпо¬відного профспілкового органу.

Щодо укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Запитання: На підприємстві працюють працівники різного віку, з яки¬ми потрібно укладати договір про повну матеріальну відповідаль¬ність. Чи є якісь обмеження за віком щодо укладення такого договору? Як відповідно до законодавства правильно укладати такі договори?

Статтею 1351 КЗпП пе¬редбачено, що письмові договори про повну матеріальну відпові-дальність може бути укладено під¬приємством, установою, організа¬цією з працівниками, що досягли 18-річного віку, які обіймають посади або виконують роботи, безпосеред¬ньо пов'язані із зберіганням, оброб¬кою, продажем (відпуском), переве¬зенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також ти¬повий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затвер¬джується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно з особами, які не досяг¬ли 18-річного віку, такий договір укладати не можна. Перелік посад і робіт, що заміщу¬ються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матері¬альну відповідальність за незабезпе¬чення збереження цінностей , пере¬даних їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробниц¬тва, затверджений постановою Дер¬жавного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 (далі — Перелік № 447/24), яка є чинною на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на тери¬торії України окремих актів законо¬давства Союзу РСР». Слід зазначити, що договір про повну індивідуальну матеріальну від¬повідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов: наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, що він виконує, в загальному Переліку № 447/24; виконання обов'язків згідно з по¬садою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов'язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи засто¬суванням у процесі виробництва до¬вірених працівникам цінностей. Тому один формальний момент (наявність посади або роботи в Пе¬реліку № 447/24) не дає підстави для укладення договору про повну мате¬ріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні перелічені обов'язки. Згідно з нормами ст. 134 КЗпП від¬повідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, якщо майно та інші ціннос¬ті були одержані працівником підзвіт за одноразовою довіреністю або за іншими одноразовими документами (п. 2 ст. 134 КЗпП). Питання видачі довіреностей на одержання матері-альних цінностей, відпуску їх за дові¬реностями регулюються ст. 244, 245 і 246 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 6 Типового дого¬вору про повну матеріальну відпові¬дальність, затвердженого постано¬вою Державного комітету Ради Мі¬ністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24, договір про повну матеріальну відповідальність складається у двох примірниках, перший із яких знаходиться в адмі¬ністрації підприємства, установи, організації, а другий — у працівника. Крім того, укладення письмового до¬говору про матеріальну відповідаль¬ність відбувається одночасно з укла¬денням трудового договору або в по¬дальшому власником підприємства, установи, організації або уповноваже¬ним ним органом з працівником (що досяг 18-річного віку), який обіймає по¬саду або виконує роботу, безпосеред¬ньо пов'язану із зберіганням, оброб¬кою, продажем (відпуском), перевезен¬ням або застосуванням у процесі ви¬робництва переданих йому цінностей.

03.01.2016 Зарахування до пільгового стажу

Запитання: Чи має право на пільгову пенсію за списком № 2, за постановою Кабміну від 16.01.2003 р. № 36 лікар-інфекціонист з обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД та призначення АРТ (антиретровірусної терапії) Центру профілактики та боротьби зі СНІДом?

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Оскільки посади працівників центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, і кабінетів «Довіра» не передбачені розділом ХХІV «Охорона здоровя та соціальна допомога» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, правом на пенсію за віком на пільгових умовах вони не користуються. На працівників таких центрів позиція 33-1б «працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки» зазначеного розділу Списку не поширюється. Водночас відповідно до ст.. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. До таких закладів належать центри з боротьби зі СНІДом та спеціалізовані відділення лікарень.

27.12.2015 Оплата листка непрацездатності в разі звільнення працівника

В листі від 03.12.2013 р. № 1347/13/84-13 Міністерство соціальної політики роз'яснило, що в день звільнення працівнику мають виплатити суми, які належні йому від підприємства, установи, організації, а саме: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи (у т. ч. оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві), відпускні за невикористані дні відпустки. Адже згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган в день звільнення зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП . Суми матеріального забезпечення з шостого дня тимчасової непрацездатності застрахована особа отримує від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та за рахунок коштів такого Фонду, тому в разі розрахунку при звільненні невиплата таких сум роботодавцем в день звільнення не є порушенням ст. 116 КЗпП

Звітуємо до центру зайнятості : які форми подавати , а які ні?

Фонд загальнообов'язкового державного соцстрахування на випадок безробіття в листі від 03.09.2013 р. № ДЦ-01-5474/0/6-13 нагадав , що відповідно до нового Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані подавати до центрів зайнятості наступну звітність: • інформацію про зайнятість та працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за формою, затвердженоюнаказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271; • інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3 - ПН, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 316 ; • інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за формою № 4-ПН, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 317 . При цьому Фонд зазначив , що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , які суперечать новим Законом «Про зайнятість населення», не застосовуються. У листі звертається увага на те, що : - звітність про прийнятих працівників за формою № 5-ПН в державну службу зайнятості не подається, оскільки вона втратила силу; - звітність про розмір заробітної плати та про використання робочого часу працівників подавалася до 01.01.2013 р. роботодавцями, з якими укладено договори про працевлаштування безробітних з наданням дотації відповідно до Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних , який втратив чинність з 30.04.2013 р.

Страхувальники не відповідають за затримку перерахування коштів до ФСС з ТВП з вини Держказначейства.

Лист ФСС з ТВП від 13.03.2014 № 05-09/Н-399з-68 ФСС з ТВП рекомендував своїм територіальним органам при застосуванні фінансових санкцій за порушення строків перерахування сум оплати часткової вартості путівок і за несвоєчасне повернення страхових коштів брати до уваги наявність у страхувальників, які обслуговуються в органах Держказначейства, платіжних доручень або реєстрів платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з відміткою «Дата надходження». Таку рекомендацію автори листа пояснили надходженням від згаданих страхувальників звернень щодо затримки виконання платіжних доручень органами Держказначейства. Тобто страхувальник, який своєчасно подав платіжне доручення до Держказначейства, не нестиме відповідальності у випадку затримки перерахування коштів з вини Держказначейства. Також у листі згадуються розміри штрафів. Так, за порушення порядку використання страхових коштів передбачено штраф у розмірі 50% такої суми, за несвоєчасне повернення відповідних страхових розмір штрафу складає 10%. Крім того, за кожний день прострочення платежу нараховується пеня у розмірі 0,1%.

Обережно, реєстрація суб'єктів господарювання за адресою масової реєстрації створює багато труднощів.

На сьогоднішній день реєстрація суб'єктів підприємництва за однією адресою набрала поширеного характеру. Відповідно до законодавства України це явище є неприпустимим, адже здійснюється всупереч діючих норм. Відповідно до ст.63 глави 6 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Органи Міністерства доходів і зборів застерігають усіх, хто випадково може скористатись пропозицією отримати юридичну адресу в місцях масової реєстрації від можливої загрози їх бізнес-іміджу та створенню додаткових проблем у здійсненні підприємницької діяльності. Перелік адрес масової реєстрації суб'єктів господарювання розміщено на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України www.minrd.gov.ua на окремому банері «Адреси масової реєстрації» з визначенням відповідного регіону.

23.12.2016 Увага! Право на щорічну відпустку або на виплату компенсації за невикористовуванні дні відпустки не обмежується строком!

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 25.02.2014 № 22-ц/778/656/14 Суд нагадав, що ненадання працівнику щорічних відпусток у визначені законодавством строки є грубим порушенням законодавства про працю. За це роботодавця в установленому порядку може бути притягнуто до відповідальності. При цьому законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання. Отже, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за декілька попередніх років, в тому числі й за 5 чи 10 років, то він має право їх використати. У разі ж звільнення такому працівнику має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Доводи роботодавця про те, що працівником не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що останній не перебував у відпустці, або що він за спірний період своєї роботи не отримував компенсацію за невикористані відпустки, суд не прийняв до уваги. Оскільки працівнику об’єктивно неможливо довести факт розрахунку всіх належних йому виплат при звільненні, а роботодавець не спростував обставин, якими працівник обґрунтовував свої вимоги відповідними бухгалтерськими, кадровими та розрахунковими документами. На думку суду, саме підприємство, де працював позивач, повинно надати такі документи, та за аналогією зі статтею 614 Цивільного кодексу України обов’язок доведення відсутності вини з цього питання лежить на підприємстві.

Оплата лікарняних сумісникам: рекомендації від Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики України у листі від 25.10.2013 р. № 611/18/99-13 торкнулося питання щодо розподілення оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців між різними джерелами оплати праці. Так, автори листа пропонують у разі, якщо оплата праці здійснюється з різних джерел, допомога по тимчасовій непрацездатності розраховувати окремо за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

19.12.2016 Збереження середньої зарплати в період підвищення кваліфікації

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2011 р. № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів після дипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством (тобто за основним місцем роботи та за сумісництвом). Середня заробітна плата зберігається за медичними та фармацевтичними працівниками незалежно від того, за внутрішнім чи зовнішнім сумісництвом вони працюють і з якого місця роботи (основного чи за сумісництвом) направляються для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. Таким чином, якщо медичний працівник направляється на курси для підвищення кваліфікації і в цей період не працює ні за основним місцем роботи, ні за сумісництвом, то середня заробітна плата зберігається за кожним місцем роботи. Якщо медичний працівник за основним місцем роботи направляється на курси підвищення кваліфікації, а за сумісництвом продовжує працювати (графік роботи та розклад занять дозволять), то середня заробітна плата зберігається за основним місцем роботи, а на роботі за сумісництвом він одержує заробітну плату за фактично відпрацьований час, оскільки не може бути подвійної оплати одного і того самого періоду.

Про стаж роботи для виплати надбавки за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1418 (зі змінами) затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я (далі – Порядок). Чинність цього Порядок поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених п. 3 Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування й умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім посадових осіб державної санітарно- епідеміологічної служби України. Згідно з п. 4 Порядку до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається час роботи в державних та комунальних закладах охорони здоров`я України, СРСР і союзних республік СРСР, а також час роботи в будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених п. 3 цього Порядку, за умови, що оплачують працю таких працівників відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я. Порядком передбачено встановлення не надбавок за медичний стаж, а надбавки за вислугу років за роботу в державних та комунальних закладах охорони здоров`я на відповідних посадах з оплатою праці згідно з постановами Кабінету Міністрів України і наказом Мінпраці та МОЗ.

Що до обмеження роботи лікаря ветеринарної медицини.

За статтею 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Отже, працівники мають право працювати за сумісництвом у вільний від основної роботи час. Водночас законодавством передбачено обмеження щодо сумісництва для певних категорій працівників. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності поширюється на осіб, зазначених п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону: забороняється провадити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту), якщо інше не передбачене Конституцією або законами України. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону до таких осіб належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» та інших нормативно-правових актів з цих питань уповноважений (офіційний) лікар ветеринарної медицини – це лікар ветеринарної медицини, уповноважений Департаментом ветеринарної медицини та/або його територіальними органами здійснювати певні функції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Отже, лікар ветеринарної медицини, якому надано статус офіційного лікаря, не має права провадити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту).

Що до атестацію робочих місць суб`єктів підприємницької діяльності (ФОП) зайнятих повний робочий день на роботах з особливо шкідливими, важкими та шкідливими умовами праці.

Згідно з п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442, атестація проводиться на підприємствах, в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Правовою основою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є чинні законодавчі та нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, скорочену тривалість робочого тижня та інші пільги і компенсації. Отже, атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими та зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Право на таку пенсію визначається відповідно до названих вище Списків.

Щодо продовженої тривалості робочого дня.

Згідно статті 61 КЗпП підсумований облік робочого часу на безперервно діючих підприємствах, в установах й організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва(роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або тижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства (установи, організації) запровадження підсумованого обліку робочого часу. У разі відсутності профспілкової організації це питання відповідно до ст. 13 КЗпП та ст. 7 Закону України « Про колективні договори і угоди» доцільно вирішувати в колективному договорі. Згідно з цією статтею в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю та галузевої угоди. Обов’язковою умовою запровадження такого обліку робочого часу є неможливість організувати роботу за змінами нормальної тривалості. Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням чинного законодавства викладено в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Мінпраці України від 19.04.2006 року № 138, згідно з якими не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Отже, застосування підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, є виключною мірою і запроваджується на підприємствах лише за наявності підстав для його застосування.

Додаткова відпустка за особливий характер праці.

За пунктом 2 ст. 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Відповідно до Рекомендацій щодо порядку надання працівниками з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Цей наказ не містить переліку професій і посад, на яких застосовується ненормований робочий день, а містить критерії, які слід ураховувати під час установлення працівникові ненормованого робочого часу. Список професій і посад, де може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Отже, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтованого переліку) та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, ураховуючи періодичність виконання робіт понад установлену тривалість робочого часу коло обов’язків й обсяг виконаних робіт.

17.12.2015 Чи може платник єдиного податку отримувати дохід під час відпустки або лікарняного?

Контролери у листі ГУ Міндоходов у м. Києві від 23.04.2014 р. № 832/0/26-15-17-03-14 роз'яснили особливості сплати єдиного податку при одержанні коштів на рахунок підприємця платника єдиного податку, який перебуває на лікарняному. Платники єдиного податку груп І і II, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом 1 календарного місяця на рік на час відпустки, а також на період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів ( п. 295.5 ПКУ). У разі отримання такими єдиноподатниками передоплати або оплати за раніше надані послуги / продані товари в період відпустки або тимчасової втрати працездатності єдиноподатник не втрачає право не сплачувати єдиного податку. Проте дані доходи повинні бути відображені в книзі обліку доходів і, відповідно, у податковій декларації платника єдиного податку. Поряд з цим, якщо фактичний вид діяльності платника виключає отримання ним коштів під час відпустки чи хвороби, наприклад, роздрібна торгівля, надання послуг тощо, такий платник не може звільнятися від сплати єдиного податку в порядку п. 295.5 ПКУ, оскільки отримання грошових коштів є підтвердженням фактичного здійснення зазначеної діяльності в період відпустки / хвороби.

15.12.2015 Витрати на рекламу підприємцем на загальній системі оподаткування

Відповідно до положень Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу. Пунктом 138.1 розділу ІІІ Податкового кодексу визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 статті 138 Податкового кодексу. У складі витрат на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, враховуються витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів. Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат витрати на рекламу за умови, що дані витрати пов’язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені документально. По матеріалам: ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Доходом платника єдиного податку за посередництва є його комісійна винагорода.

Податківці у листі від 07.03.2014 р. № 4557/5/99-99-19-03-02-16 нагадали, що є доходом фізичних осіб – платників єдиного податку при здійсненні ними комерційного посередництва. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (п. 1 ст. 295 Господарського кодексу України). Згідно п. 292.4 ПКУ, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Крім того, платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (п. 296.1 ПКУ). Тобто за посередництва також слід використовувати тільки грошову форму розрахунків.

12.12.2015 Припинив свою діяльність, поверни торговий патент!

Відповідно пп. 267.7.5. п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору. Отже, останнім днем подання суб’єктом господарювання письмової заяви про припинення такої діяльності є 14 число місяця, що передує звітному. У разі, якщо останній строк подання заяви спливає у неробочий (вихідний або святковий) день, її слід подати напередодні.

Довідка про доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, надається тільки за звітний рік.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть отримати довідку про доходи. Для цього зазначені особи повинні подати відповідний запит до органу доходів і зборів за місцем своєї податкової адреси. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Довідка формується на підставі поданої податкової декларації такої фізичної особи. Оскільки звітним періодом для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є рік, то довідку про доходи таких суб’єктів господарювання орган доходів і зборів надає за період, що дорівнює звітному року. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Податкового кодексу України. По материалам: Міністерство доходів і зборів України

Спрощується процедура скасування державної реєстрації підприємців.

8 липня 2014 року набере чинності Закон України від 13.05.2014 р. №1258-VII, згідно з яким реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП здійснюватиметься держреєстратором негайно після отримання від фізичної особи правильно заповненої реєстраційної картки форма №12, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 14.10.20111 р. №3178/5. Державний реєстратор може залишити реєстраційну картку без розгляду у випадках, якщо підприємець неправильно заповнив таку реєстраційну картку або подав її за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення ФОП підприємницької діяльності. У разі відсутності у держреєстратора підстав для залишення реєстраційної картки без розгляду, він зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису без надання будь-яких довідок від контролюючих органів або проходження певних перевірок. Підприємець позбавляється свого статусу з дати внесення до ЄДР запису про припинення його підприємницької діяльності. Проте, після припинення підприємницької діяльності за такими фізичними особами залишається обов’язок та відповідальність за погашення своїх боргів перед кредиторами і на них розповсюджується процедура банкрутства. По материалам: ГУ Міндоходів у Львівській області.

28.11.2015 Путівки на санаторно-курортне лікування за рахунок Фонду видаватимуть і роботодавці-фізичні особи.

Фонд страхування від непрацездатності вніс зміни у власний Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок). Змінами передбачено, що видавати путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки або без відриву від виробництва, застрахованим особам працівникам зможуть не тільки роботодавці-юридичні особи, а й фізичні особи, які використовують найману працю. При цьому зазначені умови не будуть поширюватися на осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до І категорії, яким путівки видають без оформлення відпустки. У зв'язку з цим відкоригована форма Довідки для отримання путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Додаток 4 до Порядку). Крім того, путівки для лікування дитини та дорослого або двох дітей і дорослого не підлягатимуть поділу для спільного санаторно-курортного лікування відповідно двох дорослих або двох дорослих та дитини. Поділ таких путівок буде можливо тільки для лікування одного дорослого і дітей. При частковій оплаті вартості путівки до санаторію через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду страхування від непрацездатності в призначенні платежу необхідно буде вказувати номер путівки, за яку здійснюється така часткова сплата. Плюс, у роботодавців та застрахованих осіб буде можливість повернути часткову оплату вартості частково використаної санаторно-курортної путівки (зараз повернути ці кошти можна тільки щодо невикористаної путівки). На замітку! Форма санаторно-курортної карти для дорослого (ф. № 072 / о) затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 р. № 302. Форма картки для дітей і підлітків (ф. № 076 / о) затверджена наказом МОЗ України від 29.05.13 р. № 435. А форма довідки для одержання путівки (ф. № 070 / о), на підставі якої комісія (уповноважений) із соцстрахування приймає рішення про виділення путівки, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.12 р. № 110. Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30.05.14 р. № 18 "Про внесення змін до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" затверджений постановою правління фонду від 25.02.09 р. № 12. Набирає чинності з дня його офіційного опублікування

Путівки на санаторно-курортне лікування за рахунок Фонду видаватимуть і роботодавці-фізичні особи.

Фонд страхування від непрацездатності вніс зміни у власний Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок). Змінами передбачено, що видавати путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки або без відриву від виробництва, застрахованим особам працівникам зможуть не тільки роботодавці-юридичні особи, а й фізичні особи, які використовують найману працю. При цьому зазначені умови не будуть поширюватися на осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до І категорії, яким путівки видають без оформлення відпустки. У зв'язку з цим відкоригована форма Довідки для отримання путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Додаток 4 до Порядку). Крім того, путівки для лікування дитини та дорослого або двох дітей і дорослого не підлягатимуть поділу для спільного санаторно-курортного лікування відповідно двох дорослих або двох дорослих та дитини. Поділ таких путівок буде можливо тільки для лікування одного дорослого і дітей. При частковій оплаті вартості путівки до санаторію через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду страхування від непрацездатності в призначенні платежу необхідно буде вказувати номер путівки, за яку здійснюється така часткова сплата. Плюс, у роботодавців та застрахованих осіб буде можливість повернути часткову оплату вартості частково використаної санаторно-курортної путівки (зараз повернути ці кошти можна тільки щодо невикористаної путівки). На замітку! Форма санаторно-курортної карти для дорослого (ф. № 072 / о) затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 р. № 302. Форма картки для дітей і підлітків (ф. № 076 / о) затверджена наказом МОЗ України від 29.05.13 р. № 435. А форма довідки для одержання путівки (ф. № 070 / о), на підставі якої комісія (уповноважений) із соцстрахування приймає рішення про виділення путівки, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.12 р. № 110. Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30.05.14 р. № 18 "Про внесення змін до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" затверджений постановою правління фонду від 25.02.09 р. № 12. Набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Висновки перевірки, проведеної всупереч вимогам законодавства, не є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки податкова перевірка проведена без дотримання встановленої чинним законодавством процедури, висновки такої перевірки не можуть лягати в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, у ході розгляду відповідної справи судами було встановлено, що податковий орган провів фактичну перевірку фізичної особи — підприємця, за результатами якої тільки через 9 днів складено акт перевірки. Посилання представників податкового органу на ту обставину, що протягом 9 днів вони чекали на пред’явлення підприємцем необхідної документації, судами не було взято до уваги, оскільки чинним законодавством чітко встановлено обов’язок суб’єкта господарювання надавати документацію саме під час проведення перевірки. Причому згідно з підпунктом 75.1.3 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника, а не за місцем знаходження податкового органу. Крім того, з акту перевірки вбачається, що безпосередньо під час проведення перевірки були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, які не потребували додаткової перевірки. А тому наведені вище податківцями причини складення акту перевірки через 9 днів з моменту проведення такої перевірки викликали у судів сумніви в об’єктивності відображення фактичних обставин.

25.11.2015 Право на надбавку за вислугу років.

Перелік посад праців¬ників установ соціального захисту, які мають право на надбавку за вислугу років, визначений п. З Порядку ви¬плати надбавки за вислугу років пра¬цівникам державних та комунальних установ соціального захисту насе¬лення, затвердженого наказом Мініс¬терства соціальної політики України від 15.06.2011 р. № 239. До працівників, які мають право на виплату надбавок за вислугу років відносяться: керівники установ соціального захисту населення та їхні заступники з основного виду діяльності, керівни¬ки структурних підрозділів та їхні за¬ступники із соціальної, психологіч¬ної, педагогічної, фізичної, медичної, трудової, професійної реабілітації, надання соціальних (соціально-ме¬дичних) послуг (допомог), соціаль¬ного обслуговування, медичного су¬проводу, спостереження, забезпе¬чення стаціонарного проживання то¬що, крім тих, що мають право на ви¬плату надбавки (доплати) за стаж ро¬боти (вислугу років) на інших підста¬вах, інструктори з трудової адаптації, методисти з професійної реабіліта¬ції, фахівці із соціальної роботи (із соціальної допомоги вдо¬ма, з фізичної реабілітації), соціальні працівники. Тобто право на надбавку за вислу¬гу років мають ті категорії працівни¬ків державних та комунальних уста¬нов соціального захисту населення, робота яких безпосередньо по-в'язана із соціальним обслугову¬ванням та наданням соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та по¬требують сторонньої допомоги. Працівники, які обіймають поса¬ди: черговий з ре¬жиму, прибиральниця, сестра-господиня, водій — права на надбавку за вислугу років згідно з наказом Мінсоцполітики України від 15.06.2011 р. № 239 не мають, ос¬кільки їхніми функціональними обо¬в'язками (робочими інструкціями) не передбачено обслуговування та на¬дання соціальних послуг населенню. Однак, відповідно до п. 1.9 до¬датка 3 до Умов оплати праці праців¬ників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту насе¬лення, затверджених наказом Мін¬праці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519, усі працівники, які вхо¬дять до штату центрів обліку бездо¬мних громадян, будинків нічного пе¬ребування, центрів реінтеграції без-домних громадян, мають право на підвищення посадових окладів (та¬рифних ставок) на 25% у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці. Кім того, необхідно зазначити, що в ін¬ших установах соціального захисту населення: в психоневрологічних ін¬тернатах та геріатричних пансіона¬тах, дитячих будинках-інтернатах для дітей з вадами фізичного або розу¬мового розвитку, реабілітаційних ус-тановах для інвалідів та дітей-інвалідів право на таке підвищення мають, зокрема тільки робітники, які працю¬ють у відділеннях і безпосередньо обслуговують хворих, а робітники те¬риторіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), крім соціальних робітників, права на таке підвищення посадових окладів не мають.

14.11.2015 Скорочення штату або чисельності працівників

ЗАПИТАННЯ: На нашому підприємстві планується скорочення працівників. Один із співробітників, які підпадають під скорочення, працює на посаді працівниці, що в даний час перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Чи можемо ми скоротити цього працівника? ВІДПОВІДЬ: Так, можете, але лише за умови, що планується скорочення саме чисельності працівників, а не штату. Для початку нагадаємо, що статтею 184 Кодексу законів про працю заборонено звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років та до шести років – за наявності медичного висновку відносно необхідності перебування дитини під домашнім наглядом тощо. Отже, ви не маєте права скоротити посаду, яку займала жінка, яка в даний час знаходиться у відпустці для догляду за дитиною, бо тим самим під скорочення підпадатиме не лише працівник, який у даний час працює на цій посаді, але й зазначена "відпускниця". Інша річ, коли мова йде про скорочення чисельності працівників підприємства. Будьте уважні! Не слід плутати поняття "скорочення чисельності" та "скорочення штату", бо ці поняття не є тотожними. Про це також нагадує Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі N 114/06/187-11 від 07.04.2011 р. Чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Що стосується штату працівників, то він включає сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Доволі поширена ситуація, коли на одній посаді можуть працювати два або більше працівників. Скорочення чисельності зменшить кількість працівників, але не зменшить кількість посад. Отже, у вашому випадку, плануючи скорочення у відношенні до працівника, який займає посаду жінки, що знаходиться у відпустці для догляду за дитиною, мова може йти виключно про скорочення чисельності працівників. В записі у трудовій книжці щодо звільнення як за умови скорочення чисельності працівників, так і при скороченні штату посилання робиться на один й той самий пункт та статтю Кодексу законів про працю – п. 1 ст. 40 "зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників".

У горах можна торгувати без РРО.

Фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування або юридичні особи при здійсненні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських (згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»), мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Але вищевказане можливе лише за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 200 тис. грн. на один суб'єкт господарювання. У разі перевищення даного річного обсягу суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дати перевищення зареєструвати і проводити розрахунки із застосуванням РРО. База знань управління Міндоходів.

12.11.2015 Пільговий стаж за умовами праці, порядок, обчислення та його підтвердження.

Пільговий стаж – це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах протягом повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджений постановами Кабінету Міністрів України. Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Міністрества праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (http://zakon.rada.gov.ua/go/z1451-05). Згідно із цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи, затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173; Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10; Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162 і від 16.01 2003 р. № 36. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Повний робочий день – це виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як упродовж 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, цієї професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням певних трудових обов'язків. Пільговий стаж робочого місця підтверджується атестацією. Тобто, під час призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon.rada.gov.ua/go/1788-12) для зарахування до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п`ятирічного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р. відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням відповідного пункту цього Порядку. ( 442-92-п ). Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням відповідного пункту цього Порядку ( 442-92-п ). Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. У разі не підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної впродавж п`яти років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на такому підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якщо відповідне право не підтверджене. У зв`язку з відповідними нормами чинного Законодавства слід зауважити, що після чергової атестації до пільгового стажу зараховується період роботи впродовж наступних п`яти років (після дати видання наказу про результати проведеної атестації) за умови, що вродовж цього часу на цьому підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце та ін.). Слід зауважити, що особа яка працювала в шкідливих умова починаючи з 21 серпня 1992 р. і атестація робочого місця не проводилася, втрачає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зверніть увагу, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Слід пам`ятати, що якість та правильність проведення атестації робочого місця на підприємстві чи організації контролюють органи Державної експертизи умов праці, а саме – Міністерству соціальної політики надано право надавати роз`яснення щодо порядку атестації робочих місць, а Міністерству охорони здоров`я – здійснювати методичне керівництво за проведення гігієнічної оцінки умов праці. Основним документом, що підтверджує пільговий стаж та атестацію робочого місця є трудова книжка, якщо в ній немає відповідностей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, потрібні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Тобто, коли йдеться про підтвердження роботи в шкідливих та особливо шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки зазвичай є обовязковими, оскільки в трудових книжка не зазначається в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Звертаємо вашу увагу, що у довідці має бути зазначено: -період роботи, що зараховується до пільгового стажу; -професію або посаду; -характер виконуваної роботи; -розділ, підрозділ, пункт, найменування ( або номери) Списків, якими передбачено ці роботи; -первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Такі довідки мають право видавати тільки підприємства, на яких працювала особа. Окрім пільгової довідки, надається копія(копії) наказу (наказів) підприємства про результати атестації робочих місць з додатком, у якому зазначано перелік робочих місць та їхнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 чи № 2. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників на підприємствах, які ліквідовані та які немають правонаступника, відбувається в порядку, визначеному Пенсійним Фондом України (постанова правління від 10.11.2006 р. № 18-1; http://www.pfu.gov.ua/pfu/) за погодженням з Мінпраці та Мінфіном, відповідними комісіями, що створенні при головних управліннях Пенсійного Фонду України в кожній області. Відповідно з нормами чинного законодавства для підтвердження стажу роботи до управління Пенсійного Фонду України потрібно подати такі документи:  заяву про підтвердження стажу роботи;  довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;  трудову книжку;  документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (в разі відсутності – довідку про їхню відсутність). Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, розглядає заяви про підтвердження стажу роботи та ухвалює рішення щодо підтвердження або відмови та не пізніше від п`яти робочих днів з дня його ухвалення направляє таке рішення до місцевого управління Пенсійного Фонду України, а також повідомляє заявника про нього. Підтвердження пільгового стажу можливо виключно первинними документами за час виконання особою роботи. Порядок підтвердження трудового стажу за показаннями свідків визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», оскільки свідки можуть пітвердити лише стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, але не пільгову. (http://zakon.rada.gov.ua) . Пільговий стаж роботи за Списками № 1 і № 2 дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах раніше встановленого законодавством пенсійного віку. Крім того, стаж роботи в підземних умовах та за Списком № 1 збільшує розмір пенсії, тому що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Збереження середньої зарплати в період підвищення кваліфікації.

Згідно з постановjю Кабінету Міністрів України від 24.05.2011 р. № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством (тобто за основним місцем роботи та за сумісництвом). Середня заробітна плата зберігається за медичними та фармацевтичними працівниками незалежно від того, за внутрішнім чи зовнішнім сумісництвом вони працюють і з якого місця роботи (основного чи за сумісництвом) направляються для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. Таким чином, якщо медичний працівник направляється на курси для підвищення кваліфікації і в цей період не працює ні за основним місцем роботи, ні за сумісництвом, то середня заробітна плата зберігається за кожним місцем роботи. Якщо медичний працівник за основним місцем роботи направляється на курси підвищення кваліфікації, а за сумісництвом продовжує працювати (графік роботи та розклад занять дозволять), то середня заробітна плата зберігається за основним місцем роботи, а на роботі за сумісництвом він одержує заробітну плату за фактично відпрацьований час, оскільки не може бути подвійної оплати одного і того самого періоду.

Про стаж роботи для виплати надбавки за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1418 (зі змінами) затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я (далі – Порядок). Чинність цього Порядок поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених п. 3 Порядку посадах у буть-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування й умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоровя, крім посадових осіб державної санітарно-епідемологічної служби України. Згідно з п. 4 Порядку до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається час роботи в державних та комунальних закладах охорони здоров`я України, СРСР і союзних республік СРСР, а також час роботи в будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених п. 3 цбого Порядку, за умови, що оплачують працю таких працівників відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я. Порядком передбачено встановлення не надбавок за медичний стаж, а надбавки за вислугу років за роботу в державних та комунальних закладах охорони здоров`я на відповідних посадах з оплатою праці згідно з постановами Кабінету Міністрів України і наказом Мінпраці та МОЗ. Отже, враховуючи чинні норми Порчдку, період роботи на території Російської Федерації та інштх країн – членів СНД (після 26 грудня 1991 р.), а також період роботи медичних та фармацевтичних працівників у санаторіях держав СНД, розташованих в АР Крим, працю яких оплачують за нормативними актами з оплати праці цих держав, до стажу роботи для виплати за вислугу років не зараховується.

Щодо роботи офіційного лікаря за сумісництвом.

За статтею 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Отже, працівники мають право працювати за сумісництвом у вільний від основної роботи час. Водночас законодавством передбачено обмеження щодо сумісництва для певних категорій працівників. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності поширюється на осіб, зазначених п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону: забороняється провадити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту), якщо інше не передбачене Конституцією або законами України. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону до таких осіб належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» та інших нормативно-правових актів з цих питань уповноважений (офіційний) лікар ветеринарної медицини – це лікар ветеринарної медицини, уповноважений Департаментом ветеринарної медицини та/або його територіальними органами здійснювати певні функції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Отже, лікар ветеринарної медицини, якому надано статус офіційного лікаря, не має права провадити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту).